Напередодні Дня Героїв у громаді нагородили загиблих Героїв державними відзнаками (посмертно)
Щоп'ятниці на Алеї Героїв у Камені-Каширському звучить молитва. Це час, коли громада єднається у спільному проханні до Бога за мир і захист наших воїнів.
Але цієї п'ятниці, напередодні Дня Героїв, спільне молитовне слово пахло не лише весняним бузком, а й гірким присмаком невимовного людського болю. Тут відбулося те, що неможливо сприйняти без сліз – вручення посмертних державних нагород родинам двох наших зовсім молодих земляків, які віддали свої життя «там», щоб трималося наше «тут».
Максим Кухтей та Тарас Іщик. Два коротких імені, за якими стоять неосяжні всесвіти недожитих життів. Хлопці, які тільки-но починали свій шлях, будували плани, мріяли й над усе любили свої родини та рідну землю.
Солдат Максим Віталійович Кухтей, уродженець села Раків Ліс та житель Каменя-Каширського, прийняв свій останній бій поблизу Званівки на Бахмутському напрямку. Максим тільки-но почав відкривати для себе щастя батьківства, тримаючи на руках свою дитину, тільки почав тішитися омріяною радістю… Безжальна війна забрала у малечі тата, а в дружини – міцне плече. Його посмертний орден «За мужність» ІІІ ступеня (Указ Президента №69/2026) вручили дружині Марії Олександрівні, яка тепер берегтиме цю пам'ять для їхньої донечки як найдорожчу реліквію.
Солдат Тарас Миколайович Іщик із села Осівці поліг поблизу населеного пункту Терни у Краматорському районі на Донеччині. Він ще навіть не встиг створити власну сім’ю, не встиг пізнати щастя бути чоловіком і батьком.
Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), присвоєний Указом Президента №148/2026, тремтячими руками приймали ті, хто подарував йому життя – батьки Микола Іванович та Ніна Володимирівна. Ця нагорода – вічний, але такий важкий свідок того, що їхній син став Ангелом-Оборонцем.
Заступник міського голови з питань виконавчих органів Михайло Оліферчук та офіцер відділення цивільно-військового співробітництва Камінь-Каширського РТЦК та СП молодший лейтенант Ольга Овчаренко вручили нагороди рідним полеглих Героїв.
Ці два хлопці не встигли пожити для себе, але встигли врятувати нас.
Їхній подвиг – це не просто сухі рядки вказаних Указів.
Це ціна нашого права дихати, молитися і будувати вільне майбутнє.
Низький уклін батькам за виховання справжніх Чоловіків.
Світла і вічна пам'ять Захисникам!
Світлини: Андрія Куницького
