26 квітня – Міжнародний день памʼяті про Чорнобильську катастрофу
26 квітня 1986 року світ здригнувся від однієї з найстрашніших техногенних катастроф в історії людства – аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Потужний вибух на четвертому енергоблоці ЧАЕС стався внаслідок грубих порушень правил безпеки, експериментів, недосконалості конструкцій і, найголовніше – безвідповідальності тодішнього керівництва радянської системи.
Проте не менш страшними за саму аварію стали спроби радянського режиму приховати правду. Спершу мовчали про сам факт катастрофи, згодом – занижували масштаби трагедії та замовчували її наслідки. Інформаційна блокада, відсутність заходів безпеки, цинічне ігнорування здоров’я і життя тисяч людей – усе це стало невіддільною частиною «операції з порятунку іміджу системи», а не людей.
За визначенням міжнародних експертів (UNSCEAR і ВООЗ), аварія на ЧАЕС – це катастрофа найвищого рівня ядерної загрози. Вона спричинила масштабні медичні, економічні, соціальні та гуманітарні наслідки, які відчутні і сьогодні – майже через чотири десятиліття. Радіоактивним цезієм було забруднено три чверті території Європи. Планетарна екологічна катастрофа.
Чорнобиль став одним із ключових поштовхів до краху СРСР і занепаду комуністичної ідеології. Люди, які ще вчора вірили системі, остаточно втратили ілюзії – страх за життя, мовчання режиму, тотальна дезінформація й безсилля у момент трагедії стали очевидними навіть для найвідданіших прибічників радянської влади.
Сьогодні, у 21 столітті, ми знову зіштовхуємося з небезпеками, які не менш тривожні. Практика цинізму, нехтування життям, брехні та знецінення людини, властиві радянському режиму, досі широко застосовуються сучасною росією. кремль не лише намагається повернути контроль над Україною та вплив на світ, а й не цурається ядерного шантажу.
Українські міста й села знову потерпають – тепер не від вибуху реактора, а від ракет, дронів і снарядів агресора. Під прицілом церкви й школи, лікарні й житлові будинки. І знову світ чує ядерні погрози – цього разу як інструмент тиску з боку держави-терориста, що кидає виклик самій ідеї безпеки й людяності.
Проте сьогодні український народ – сильний, гідний і незламний. Уже 11 років ми даємо відсіч агресору, щоденно оберігаючи світ не лише від війни, а й від нових катастроф. Ми пам’ятаємо Чорнобиль. Ми робимо все, щоб подібне ніколи не повторилося.
