Шахно Володимир Романович
Пам'ять, таке коротке слово. Вона нетлінна і вічна. Пам'ять, гірка пам'ять... Вона ніколи не згасне. Пам'ять, що ти залишаєш нам? Могили, памятники, меморільні дошки, як символ про тих, хто пройшов війну, хто своїми грудьми прикривав рідну землю.
Час... Час немов, перевіряючий на міцність, піддає нас новим і новим випробуванням. Немає нічого ціннішого, ніж життя людини, а коли воно віддане за Батьківщину - це набуває величного сенсу.
Спокій України перервали жахливі вибухи та кулі. Страшні звістки стукають у двері, викликаючи розпач і невгамовний біль у душах рідних і близьких. Таким був день 19 вересня 2022 року. У смутку, на колінах, громада і рідне село зустріли свого Героя, захисника Володимира Шахна. Про втрати говорити завжди боляче і важко, але коли з життя йдуть молоді, то вдвічі жахливіше.
Володимир народився 26 березня 1979 року в селі Кримне у багатодітній сім'ї Ганни та Романа Шахнів (був четвертою дитиною), де пріоритетами були християнські цінності. Діти зростали працьовитими та слухняними.
За період навчання у Броницькій середній школі (1985-1996 роки) проявив себе вихованим та дисциплінованим учнем. Уже будучи юнаком, користувався авторитетом у друзів і односельчан, адже мав щиру вдачу. Навчання продовжив у Камінь-Каширському ПТУ, де здобув професію майстра сільського будівництва.
Згодом був призваний на строкову службу у ВМС ЗСУ м. Євпаторія. У званні "Старший сержант " повернувся у рідне село.
Разом з дружиною Галиною народили та виховали красуню - донечку та двох синів. Володя був добрим, щирим, відповідальним, хорошим майстром будівельної справи, дбайливим господарем. Ніколи не стояв осторонь чужої біди, завжди приходив на допомогу!
Коли почалась війна, одним із перших пішов на захист України та боронив нашу державу в складі 115 ОМБР на посаді головного сержанта 1 взводу, 2 роти,3 механізованого батальйону (в/ч А4053). Загинув ,виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Опитне, Донецької області.
Указом Президента України від 26 травня 2023 року Володимиру Шахну присвоєний орден "За мужність " ІІІ ступеня (посмертно).
(за спогадами доньки Тетяни Шахно)
Федорук Тетяна Ігорівна,
вчитель історії ЗЗСО "Броницький ліцей"
