Назарчук Сергій Дорофійович
Назарчук Сергій Дорофійович народився 29.07.1969 р. в с. Видерта в багатодітній сім’ї. У сім’ї був дев’ятою дитиною. Зростав тихим, допитливим хлопчиком. Пішов до школи у перший клас в 1976 р. У школі вчився добре, надавав перевагу вивченню гуманітарних предметів. Багато читав. В підлітковому віці улюбленою справою його була різьба по дереву. Вирізував карнизи з дошок, випалював картини. Дуже любив збирати гриби. Після закінчення десяти класів працював в Камінь-Каширському ПМК-70. У 1987 році був призваний до армії. Військову службу проходив у Німеччині. Там він закінчив школу прапорщиків і прослужив ще п’ять років. Повернувшись в Україну був направлений у м. Херсон, а саме в м. Чорнобаївку у в/ч 1604 механіком групи обслуговування авіаційного обладнання. За період 2001 по 2017 роках брав участь у миротворчих Місіях ООН.
Згодом проходив службу у військовій частині А 2623 56 окремого вертолітного загону українського миротворчого Контингенту Місії ООН у Республіці Ліберія, Сьєрра- Леоне.
За період військової служби отримав багато грамот та медалей. З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну став до лав ЗСУ. У перші дні війни йому разом з іншими військовими довелося під кулями і бомбами виводити гелікоптери та вивозити обладнання.
Загинув Сергій Дорофійович 11.05.2024 року під час виконання бойового завдання на майданчику розосередження у Василівському районі Дніпропетровської області в результаті ворожої ракети «Іскандер».
Багато років не був Сергій на рідній вулиці, не заходив у батьківську хату. Побратими занесли загиблого Героя на декілька годин у рідну хату, щоб рідні брати і сестри, які позліталися з різних куточків України змогли востаннє побачити і попрощатися із Сергієм. Поховали Сергія Дорофійовича у рідному селі, на місцевому кладовищі.
У пам’яті рідних, друзів, односельчан Сергій назавжди залишиться чесною, щирою, порядною людиною. Вічна пам'ять і слава Герою.
Тетяна Грищук
