Коваль Василь Миколайович
У Водохресний святвечір 2003 року багатодітна сім’я Миколи Денисовича і Галини Іванівни Ковалів поповнилась. У важких останніх пологах матері народився хлопчик. Батьки нарекли новонародженого Василем.
Так 18 січня 2003 року у селі Добре Камінь-Каширського району на Волині з’явився на світ Коваль Василь Миколайович. У родині дуже зраділи малюку і старші діти залюбки допомагали його доглядати. З раннього дитинства ненька Галина Іванівна виховувала хлопчика в любові до Бога і до рідної землі. Згодом саме ці дві любові стали визначальними у Василевій долі.
У 2009 році хлопець пішов до першого класу Добренської школи. З дитинства Василько допомагав поратися по дому та обов’язково виконував доручені йому завдання по господарству. У вільний час палко захоплювався грою у футбол. А вихідні та свята присвячував Господу, відвідуючи з мамою всі богослужіння у місцевій церкві. Після закінчення 9 класу Василь продовжив навчання у вечірній школі Каменя-Каширського. Бувши наймолодшим серед своїх братів і сестер, хлопець планував жити поруч з батьками, бо всі інші діти роз’їхалися по світах. Тут у рідному селі, біля отчої оселі планував звести й свій власний будинок. На життя хлопець заробляв на сезонних роботах у різних країнах. Де б не був Василь, його душа завжди тягнулася до Господа, тож у рідному селі у Свято-Успенському храмі хлопець був паламарем.
Трохи більше, ніж місяць минуло після того, як Василь зустрів своє дев’ятнадцяти річчя як розпочався новий виток російсько-української війни.
З повномасштабним вторгненням хлопець у перший же день відправився до військомату, щоб боронити Батьківщину і своїх співгромадян, пам'ятаючи мамину науку. Але зважаючи на його молодий вік йому відмовили. Тоді Василь вступив до лав територіальної оборони. У складі 100-ої окремої бригади ТРО наймолодший її боєць теж відправився на фронт навесні 2023 року. Вже бувши у війську Василь знайшов своє кохання і планував одружитися. Але не судилось…
Біль пологів матері Галини Іванівни далекого січневого дня був не найсильнішим у її житті. Найпекучішими стражданнями виявилася сумна звістка 24 липня 2023 про непоправну втрату – загибель наймолодшого сина. Василь поліг під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Діброва Сєвєродонецького району Луганської області у результаті мінометного обстрілу.
Слідуючи такому знайомому для Василя з дитинства Євангельському вченню він віддав своє молоде життя своє за друзів своїх і за Україну, що є найбільшим виявом любові й патріотизму.
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку молодого захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Вічна шана та слава Герою!
