Іщик Тарас Миколайович
Тарас Миколайович Іщик народився 2 березня 2002 року у селі Осівці. Він був старшим сином у сім’ї. Пізніше в Іщиків з’явився ще один хлопчик Денис. Від самого малечку обидва брати були нерозлучні і мали особливий духовний зв’язок. З дитинства хлопці вирізнялися слухняністю та працьовитістю.
Зростав Тарас у дружній родині, де злагоджено вживалися різні покоління, де вчили поважати старших, людську працю і любити Господа. Бабуся Любов Олексіївна, яка мешкала разом з сім’єю хлопця з народження прищеплювала йому благоговіння до Бога, брала з собою до церкви на богослужіння. Так у десять років хлопчина став паламарем.
Навчався Тарас в Осівецькій школі, а пізніше перевівся до навчального закладу сусіднього села Грудки. Класна керівниця хлопця Тамара Андріївна згадує чуйність і людяність свого вихованця, який завжди приходив на допомогу, ніколи не відмовляв у доручених йому справах, а все виконував старанно і відповідально. Була в Тараса якась особливість, яка притягувала до нього. Він був щирим та відкритим, що підкорювало серця людей. У селі всі любили і поважали хлопця, він добре з усіма ладив, ніколи не конфліктував і з ним завжди було приємно спілкуватися.
Після закінчення Грудківської школи Тарас здобув спеціальність оператора з обробки інформації та програмного забезпечення в Камінь-Каширському ВПУ.
Тарас завжди хотів зробити світ кращим, його серце було сповнене співчуття та небайдужості не лише до людей, а й до всього живого. Він як добрий самарянин приходив на підмогу туди, де його потребували. Це й визначило місце роботи Тараса. Працював хлопець у Центрі надання соціальних послуг м. Каменя-Каширського.
З початком повномасштабного вторгнення росії Тарас прийняв тверде рішення боронити рідну країну. Вперше йому відмовили через молодий вік, потім через не згинання пальців правої руки. Але бажання захищати від окупантів Батьківщину було непорушним. І вже тільки за третім разом в червні 2023 року хлопець таки вступив до лав Збройних Сил. Спочатку проходив навчання у с.Старичі Львівської області, після якого Тарас потрапив під Бахмут. Воював хлопець у складі 60-ї окремої механізованої бригади, був солдатом-розвідником.
Завдяки своїй здатності збивати ворожі літаючі цілі, він врятував життя багатьох своїх товаришів по зброї. Сам же молодий розвідник не раз дивом виходив неушкодженим з найлютіших атак ворога, за що отримав позивний «Мольфар». Це Господь багато разів беріг свого вірного слугу. Але Небеса забирають найкращих, тому Бог покликав його у свій легіон.
11 грудня 2023 року Тарас поповнив лави небесного воїнства. Загинув наш захисник в районі населеного пункту Терни, Донецька область, під час виконання бойового завдання, потрапивши під мінометний обстріл.
Поховали молодого солдата Тараса Іщика у рідному селі Осівці 16 грудня 2023 року.
Вічна шана та слава Герою!
