Бащук Анатолій Анатолійович
Бащук Анатолій Анатолійович народився 13 жовтня 1992 року у с. Великий Обзир. Назвали новонародженого синочка на честь батька. Зростав Толік у звичайній селянській сім’ї разом з двома сестрами. У дитинстві був добрим і смиренним, завжди виконував покладені на нього справи. Старша сестра Оксана згадує: «Ще коли були малими – неподалік дому збудували хатку. Толік був господарем, а ми – господинями. Молодшу сестру Катю катав по болоті в ночвах, ніби в човні. Він був добрим і ніколи не ображався, навіть коли я на нього сварилась.».
Дуже рано дочки і син залишилися без мами, вона померла від тяжкої хвороби. Відтоді дітям швидко довелося подорослішати.
Навчався хлопець в Великообзирській загальноосвітній школі, а після її закінчення у 2010 р. продовжив здобувати освіту у Камінь-Каширському ВПУ. Тут він отримав професію столяра. А майструвати, ремонтувати любив з дитинства. Також цікавився технікою.
У 2012 році Анатолія призвали на строкову службу. Служив у Київській області, в місті Василькові.
У 2015 році сам зголосився стати на захист територіальної цілісності України. Під час АТО опинився у самому пеклі тогочасної війни, виконуючи бойові завдання у районі Мар’їнки. Тут Господь вберіг Анатолія і він повернувся додому.
Після демобілізації працював на різних роботах. І вже в рідній домівці на Анатолія спіткала страшна небезпека. Пожежа ледь не забрала життя того, хто пройшов вогонь полум’яних боїв. Але Господь вберіг його вдруге. Сусід вчасно помітив полум’я і витягнув Анатолія з вогню. Далі на долю нашого земляка випало тривале лікування.
У жовтні 2023 року знову добровольцем пішов боронити рідну землю від російських окупантів, навіть не попрощавшись з рідними сестрами. Воював Анатолій у складі окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького, був гранатометником. За вміння прицільно стріляти хлопець отримав позивний «Шайтан», хоча й мав проблеми із зором.
Захищаючи Вітчизну, Анатолій знову опинився у вирі найжорстокіших боїв. Цього разу під Авдіївкою. Саме тут, у Покровському районі Донецької області Анатолій загинув внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу в перший день нового 2024 року. Йому був лише 31 рік. Попереду мало бути ціле життя, сповнене планів і надій. Але не судилося…Як справжній відважний воїн Бащук Анатолій віддав своє життя за Україну.
Поховали Анатолія у рідному селі Великий Обзир.
Вічна шана та слава Герою!
