«На Аскольдовій могилі український цвіт…»
Сьогодні, 29 січня в Україні вшановують День пам’яті Героїв Крут.
22 січня 1918 року, у надскладний час, коли українською землею просувалась Червона армія, Українська Центральна Рада своїм IV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки. Радянські війська рухалися вперед з метою захопити Київ. У цих умовах керівники держави змушені були звернутися до жителів столиці та її передмість з закликом захисту молодої республіки. На цей клич відгукнулася тогочасна патріотично налаштована молодь. Студенти не встигли отримати належної військової підготовки, були недостатньо озброєні, але сповнені рішучості і любові до своєї землі, кинулись рятувати незалежність Батьківщини.
29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути (між Бахмачем і Ніжином) відбувся запеклий багатогодинний бій. Українським добровольцям, чисельність яких значно поступалася радянським військам, вдалось відбити кілька атак, але на допомогу червоним підійшли нові загони. Відступавши у бік Києва, українці руйнували залізничні колії. Одна студентська чота заблукала у темряві і потрапила в полон. За даними Інституту національної пам’яті, загони червоноармійців розстріляли 27 студентів і гімназистів. Один із них перед стратою почав співати гімн своєї Батьківщини «Ще не вмерла Україна» – інші підхопили, але юні голоси один за одним замовкали під гуркіт гвинтівок. Після повернення уряду до Києва Центральна Рада вирішила перепоховати студентів і увічнити їх подвиг на Аскольдовій Могилі.
Бій під Крутами дозволив відтермінувати захоплення Києва на декілька днів. Цього вистачило аби уряди УНР та центральних держав уклали Брест-Литовський договір, який де юре і де факто визнавав незалежність проголошеної УНР. Героїчний вчинок юнаків, які не мали особливої військової підготовки, але грудьми стали на захист Батьківщини довів, що українці ціною власного життя готові захищати свою землю.
